Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче.
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Ум. зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди.
Помалий, -а, -е. Маловатый. У вас овечки помалі. Валк. у. Чоботи пошив мені помолі.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий.
