Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузниця

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Зага́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Желех.
Мори́ти, -рю́, -риш, гл. Морить. Бо-знає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять. Ном.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Солопіти, -пію, -єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.