Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!»
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку!
Вошкопрудка и вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. 2) = Вежа 3. Объясн. къ рис. 21. Ум. Дзвіни́чка.
Мостови́й, -а́, -е́ 1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. 2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Приданяне, -нян, мн. Придане.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода.
