Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кура 2

Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Ном. № 436. Жура кудкудаче. Вх. Лем. 429. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Н. п. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. Усі кури на сідалі. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Повбивати, -ва́ю, -єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. Рудч. Ск. І. 156. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати... От наші їх повбивали... і повернули додому. ЗОЮР. І. 103.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Г. Барв. 510. Розмовляють собі пошепки. Камен. у.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.