Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулешінник

Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІННИК"
Ді́йсний, -а, -е. Дѣйствительный.
Напона́дздрити, -здрю, -риш, гл. Высмотрѣть что-либо, открыть, найти. Мнж. 186.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЕШІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.