Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувік

Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати. Уман. IV. 46.
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Допала́ти, -лі́ю, -єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна. Чуб. III. 456.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.  
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатер. у.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав. КС. 1882. IX. 480.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.