Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутливиця

Крутливиця, -ці, ж. = крутливець. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТЛИВИЦЯ"
Да́ль, -лі, ж. = Далечиня. Кв. (Желех.).
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Розводний лист. Разводная. Єв. Мр. X. 4.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.