Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутливиця

Крутливиця, -ці, ж. = крутливець. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТЛИВИЦЯ"
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.