Вугнотати гл. = гугнявити.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш.
Римарчук, -ка, м.
1) Сынъ шорника.
2) Подмастерій у шорника.
Смітити, -чу́, -тиш, гл. Сорить.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома.