Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівавник

Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВАВНИК"
Буркіт, -коту, м. 1) Воркованіе. 2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217. 3) Ворчанье.
Гре́чечка, -ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3. Н. Вол. у.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло. Стор. І. 107.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Обвинуватити Cм. обвинувачувати.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Осмолити, -ся. Cм. осмолювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРІВАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.