Видавництво, -ва, с. Издательство.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ум. До́вшенький.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Нема тії драбини, щоб до неба достала. 2) = драбки. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі.
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці.
