Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Вали поосідали і зрівнялись із землею. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Ум. валок.
Веснівка, -ки, ж.
1) = веснянка.
2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. 2) = зазубець.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали.
Окладкуватий, -а, -е. Плотный. Окладкуватий віл.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Взболтаться, разболтаться.
2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный.
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. б) Nepeta nuda L.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо.
