Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадіж

Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДІЖ"
Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Відгулень, -льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17 — 19.
Лі́течко, -ка, с. Ум. отъ літо.
Острямок, -мка, ж. = настрямок.
Пійти, -йду, -деш, гл. = піти. Пійду з села. Мет. 15.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. ХС. IV. 51. Ум. чинарочка.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.