Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає.
Ганца, -ци, ж. Кляча.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана.
Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
