Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчій

Корчій, -чія, м. Судороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Береговище, -ща, с. Прибрежье.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю. Грин. Изъ устъ 93.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. Ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла. Мир. Пов. II. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.