Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блекотати

Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕКОТАТИ"
Воляка, -ки, м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.
Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Наро́джувати, -джую, -єш, сов. в. народи́ти, -джу́, -диш, гл. Раждать, родить. Так його мати народила. Ном. № 2917.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився. Ном. № 2925.  
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.