Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корито

Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Бойло, -ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. І. 238.
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Долинкува́тий, -а, -е. = долинистий.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Облягти Cм. облягати.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Мнж. 30. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали. Рудч. Ск. І. 155.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.