Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корито

Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Дохо́дитися, -хо́джуся, -дишся, сов. в. ді(о)йти́ся, дійду́ся, -дешся, гл. 1) Приходить, прійти, доходить, дойти до чего, кого. дійдеться ряд. Придетъ чередъ. Конст. у. 2)до ко́го. Дойти, доходить до свѣдѣнія кого. До царя те дійшлось. Рудч. Ск. І. 82. 3) безл. Приходиться. Як мені доходилось — він знає. Черк. у. по́ки там ще до чо́го ді́йдеться! Пока еще что будетъ. Кв. II. 100.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш. Лохвиц. у.
Пролискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, проблескивать. Волос у мене вже сріблом пролискується. Г. Барв. 8.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. АД. IІ. 104. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. К. Псал. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. ЗОЮР. І. 30. Угнав його по коліна в землю. Чуб.
Шостачок, -чка, м. Ум. отъ шостак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.