Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корито

Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТО"
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Запаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. І. 201.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю. Чуб. V. 1134.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Поважко нар. Тяжеловато.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.