Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитаха

Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТАХА"
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Достерегти́ Cм. достерігати.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у.
Наві́яти Cм. навівати.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Пинити, -ню, -ниш, гл. Мѣшать, препятствовать. Вх. Зн. 48.
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Ускоки нар. Вскачь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.