Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне.
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Козачина, -ни, ж.
1) Молодой человѣкъ, молодець.
2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Підкладання, -ня, с. Подкладываніе.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка.
Хованка, -ки, ж.
1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде.
