Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колька

Колька, -ки, ж. 1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Грин. III. 314. Марині неначе колька заколе в саме серце. Левиц. І. 40. 2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛЬКА"
Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатер. у. Ум. гаєчка.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Пле́мня, -ня и -мени, с. = Пле́м'я. Одна дорога до отця, до матки, а друга дорога до роду, до племня. Грин. III. 594.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.