Бухан, -на, м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Бухан хліба. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. 2) Грунтовать (у художниковъ).
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Зробив рало і пішов ралить. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. У церкві надвоє роздерлась завіса.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички.