Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Відступний, -а, -е. Отступной.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать.
Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Певно нар.
1) Вѣрно, надежно.
2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Уже певно візьме її за себе.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. З панянками пожартуєм.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія.
