Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокірчики

Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Гребено, -на, с. То же, что и гребінка — для расчесыванья овечьей шерсти. Вх. Лем. 405.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Ковдовбина, -ни, ж. = колодовбина. Левч.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Носюра, -ри, м. Ув. отъ ніс.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКІРЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.