Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кокірчики

Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОКІРЧИКИ"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
Гріхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. — на ко́го. Считать виновнымъ кого. Гріхують на пана і наші дворові, що землі не дано. Харьк. г.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. ( Залюбовск.).
Межи́ Cм. меж.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Райський, -а, -е. Райскій. А в райські двері сам Господь ходить. Чуб. III. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОКІРЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.