Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выгребаться, выгресться.
2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Відзолити Cм. відзолювати.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.
Знагла нар. Внезапно.
Кубаток, -тка, м. Комъ.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Оживити 2, -ся. Cм. оживляти, -ся.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
