Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковінька

Ковінька, -ки, ж. 1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Сим. 6. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Сим. 6. Нашому Нечипору на руку ковінька. Ном. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати. Кв. І. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВІНЬКА"
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Лисі́ти, -сію, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Нестаток, -тку и -тка, м. 1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток. Чуб. І. 233. 2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала. Грин. III. 323.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Підлити Cм. підливати.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась. Котл. Ен. III. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.