Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюшник

Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИК"
Дряпі́жний, -а, -е. Хищный, разбойничій. Стор. МПр. 26.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно. Кв.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.