Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюхта

Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ). Вас. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮХТА"
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок. Чуб. II. 19.
Доо́чне нар. Лично, самолично. Полт. г.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити. Алв. 79.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів. Стор. МПр. 40.
Пошпувати, -пую, -єш, гл. Побрызгать, окропить.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.