Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче!
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа.
Розмножуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розмножитися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворітося, а ви, мир Божий, розмножітеся.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.
Хвилювати, -люю, -єш, гл.
1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі.
2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють.
