Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно.
Надивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Надивиться. Вже й надивувався, вже й намилувався.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ называютъ крестьянку изъ
Прикладати, -да́ю, -єш, сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл.
1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає.
2) Примѣнять, примѣнить къ чему. (Дружки співають), прикладаючи пісню до матері.
3) Насмѣхаться, давать, дать насмѣшливыя прозвища. На їх будуть прізвища прикладать.
4) Ревновать, приревновать. Жінка до свого чоловіка дівку прикладає. Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає.
Приліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приліпи́тися, -плюся, -пишся, гл. Прилѣпливаться, прилѣпиться, приклеиться.
Хверцювати, -цюю, -єш, гл. Щеголять, франтить. Хверцюй же тепер простоволоса.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна.
