Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клонити

Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Гу́си. Cм. Гусь.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. ІІІ. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Доси́джувати, -джую, -єш, сов. в. доси́діти, -джу, -диш, гл. Досиживать, досидѣть. Досиділи трохи не до півночі. Левиц. Пов. 278.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Обпитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить (всѣхъ). Оббігав, обпитав усе село. Васильк. у.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.