Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Повлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Улечься, лечь (о многихъ). Повлягався народ спати.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
