Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацати

Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium. Шух. І. 21.
Никони, -нів, м. мн. 1) Третій день послѣ праздниковъ. Балт. у. 2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить. Ном. № 10345.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Тхорів, -рева, -ве Принадлежащій хорьку. Шейк.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл. 1) Вписывать, вписать. 2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш. Ном. № 5604.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.