Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацати

Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Дарна́ неді́ля. ѳомино воскресенье.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Милови́ння, -ня, с. = милини. Вх. Зн. 35.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. О. 1862. II. 27. Отсе опудало погане. Котл. Ен. VI. 45. Увійшло якесь опудало. К. ЧР. 389.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.