Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клацати

Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАЦАТИ"
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.