Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай.
Натрусити Cм. натрушувати.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються.
Придушувати, -шую, -єш, сов. в. придуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Придушивать, придушить.
2) Придавливать, придавить.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
