клацати
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Том 2, ст. 249.