Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишло

Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Бритваль, -ля, м. У горшечниковъ: тигель, горшокъ для плавки олова. Канев. у.
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.
Грезето́вий, -а, -е. Парчевый, глазетовый. Котл. Ен. Слов. 7. Взяла очіпок грезетовий. Котл. Ен. І. 12.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШЛО.
18
TheDarkMax2
2014-12-30 10:45:09
Кишло походить від кишлаку. Це тюркізм.

1
0
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.