Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керея

Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРЕЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРЕЯ"
Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Надля́ти гл. = надлити.
Обміжок, -жка, м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Полівити, -влю́, -виш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Уповажнити Cм. уповажнювати.
Хмурно нар. 1) = хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Камен. у. 2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРЕЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.