Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керея

Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРЕЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРЕЯ"
Ариш II, -ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екат. Мнж. 175. См. араші.
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Г. Барв. 179. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан. Млр. л. сб. 254.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали. Лукаш. 44.
Покахикати, -каю, -єш, гл. Покашлять.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Цьора, -ри, ж. Неопрятная и безнравственная женщина. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРЕЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.