Відліж, -жі, ж. = відлига.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Ночувальниця, -ці, ж. Ночлежница, ночевальщица.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Хоч побреду через воду, да до свого роду.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Страхати, -ха́ю, -єш, гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.
