Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карита

Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИТА"
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Смалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять. Ном. № 2054. 2)люльку. Усиленно курить трубку. Сим. 14. 3)литки, халяви до дівчини. Ухаживать за дѣвушкой. 4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку. Зміев. у.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.