Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кари

Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИ"
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина. Ном. № 7116.
Правилка, -ки, ж. Просѣка въ лѣсу. Рк. Левиц.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл. 1) Отрубить. 2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока. О. 1861. XI. Кух. 25.
Хрусткий, -а, -е. Ломкій, хрупкій.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.