Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карапуз

Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУЗ"
Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. МВ. І. 145. Бучні були свачини. Н. Вол. у. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Н. Вол. у., Ум. бучненький.
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така. Грин. III. 683.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка. Ном., стр. 297, № 222.
Набо́рсати, -саю, -єш, гл. 1) Нанизать. Шух. І. 130. 2) Напутать (нитокъ). Ото скільки ниток наборсала. Харьк. г.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Уві Cм. у.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого. Ном. № 10441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАПУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.