Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita.
Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Мов гетьманського роду.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне.