Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капустійник

Капустійник, -ка, м. Горшокъ для варки капусти 3. Верни, любко, капустійник, що'сь украла з ночі. Гол. II. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПУСТІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПУСТІЙНИК"
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Мишоло́вка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Вх. Лем. 251. Ум. мишоло́вочкаКішечка-мишоловочка. Конст. у.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПУСТІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.