Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Дороби́ти, -ся. Cм. доробляти, -ся.
Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
