Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Качалка, -ки, ж.
1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала.
2) Катокъ для укачиванія полей.
Накритни́й, -а́, -е́ Крытый, покрытый. Накритні крамниці.
Огледітися, -джуся, -дишся, гл. = оглядітися. Тепер у дворі гості, ніколи й огледіться за мною.
Перебас, -са, м. Въ выраж.: взяти мішок на перебаса. Неполный мѣшокъ (съ зерномъ, напр.) взять на плечо такимъ образомъ, чтобы содержимое осунулось въ концы мѣшка, а пустая средина лежала на плечѣ.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.
