Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Ум. ліпшенько.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Сложиться (во множествѣ).
2) Уложиться (о многихъ).
Примочити Cм. примочувати.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо?
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Свататися, -таюся, -єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні пі жоден чоловік не сватався. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свататися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу сватами въ значеніи сват 1 и 2. Cм. еще свахатися.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
