Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капелюха

Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях. Чуб. І. 13.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХА"
Бервина, -ни, ж. Въ гкацкомъ станкѣ для ковровъ: поперечная связь (ихъ двѣ: вверху и внизу) стоекъ, играющая роль навоя. Вас. 171.
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Виглядки, -док, ж. мн. Высматриваніе. На виглядки. Чтобы высмотрѣть. Прибігла на виглядки.
Виприщити, -щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Ном. № 11161. Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу! Чуб. V. 589. 3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Шевч. 187. Свекор оженився батько утопився.... І — гу!... Шевч. 339.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. ІІ. 75.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЕЛЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.