Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камилики

Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМИЛИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМИЛИКИ"
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь. Вх. Лем. 109.
Крижаний, -а́, -е́ Ледяной. Желех.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2. Шух. І. 138.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся? Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМИЛИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.