Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калина

Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. Чуб. IV. 451. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. КС. 1898. VII. 41. Kolb. І. О5. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Н. п. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Чуб. III. 472. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Н. п. Ой припну я коня коло калиночки. Гол. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі. Чуб. IV. 445.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНА"
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113
Обкручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обкрути́тися, -чу́ся, -тишся, одн. в. обкрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Окручиваться, окрутиться вокругъ чего, кружиться. Танцюючи, вони разів двадцять обкрутяться по покоях. Ком. І. 27. 2) Обматываться, обмотаться чѣмъ.
Пакувати, -ку́ю, -єш, гл. Укладывать, упаковывать.
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає». Мет. 23.
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
Розміряти, -ряю, -єш, сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2)плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить. Чуб. II. 417.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.