Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калавур

Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка. 1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Н. п. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах. Котл. Ен. V. 40. 2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур! Гліб. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАВУР"
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Поркиниці Cм. портяниці.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести. Браун. 36.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАВУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.