Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

казатель

Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЗАТЕЛЬ"
Гірший, -а, -е. Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився! Чуб. І. 89.
Зле́пок, -пка, м. Мѣсто сбоку, которымъ одинъ хлѣбъ слипся, во время печенія, съ другимъ.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Нами́ти Cм. намивати.
Натісувати, -сую, -єш, сов. в. натесати, -тешу, -шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина. Вх. Уг. 262.
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЗАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.