Гноївка, -ки, ж.
1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко.
2) Erystalis tenax.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Обквітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Плюскати, -каю, -єш, гл. Плескать. А я слухаю... як ті пишні керманичі весельцями плюскають.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. 2) Пучекъ связанной лучины. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.