Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалерія

Кавалерія, -рії, ж. 1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще. Стор. 2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕРІЯ"
Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Вартати, -таю, -єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта́ти. Гн. І. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. І. 41.
Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Відспівати Cм. відспівувати.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5.  
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт. Ном. № 11433.
Уписування, -ня, с. = упис. Шейк.
Хтивий, -а, -е. Жадный, алчный.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЕРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.