Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йно

Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙНО"
Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Перепудитися, -джуся, -дишся, гл. Перепугаться.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі. Черк. у.
Шир, -ру, м. Ширь, ширина. Коло ширу, ширу широкого, коло Дунаєчка глибокого там дівка-сирітка ніжки мила. Мил. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.