Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йно

Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙНО"
Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Ватажний, -ного, м. = ватажок. Желех.
Грудня́стий, -а, -е = Грудуватий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Продѣваться, продѣться, просунуться. 2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.