Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

італія

Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЯ"
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66.
Доклада́ння, -ня, с. 1) Докладываніе. 2) Прибавленіе. 3) Изложеніе. 4) Насмѣшка.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Насища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. насититися, -сищуся, -тишся, гл. Насыщаться, насытиться.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ. Шух. І. 81.  
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде. Конст. у.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Черпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать.
Шолупайка, -ки, ж. Шелуха, скорлупа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІТАЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.