Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імла

Імла, -ли́, ж. = мла. Ой імла, імла по полю лягла. Мет. 193. Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. Мил. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМЛА"
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
На́віть нар. см. навіт.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій. Желех.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз. Вх. Зн. 76.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.