Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговник

Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Закарлю́ка, -ки, ж. Крючекъ, загибъ. Ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать. Рудч. Ск. 135.
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. ІІ. 78., Ум. листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть. Павлогр. у.
Примовити Cм. примовляти.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.